четвер, 22 лютого 2018 р.

Впровадження інклюзивної форми навчання

Впровадження інклюзивної форми навчання та виховання в дошкільних навчальних закладах – це крок назустріч дитині з особливими потребами, це нові підходи до навчання та виховання.

На сьогодні створена і функціонує вагома нормативно-правова база, що регулює інклюзивну освіту дошкільників в Україні. Реформування освіти з питань інклюзії підтверджується численними змінами в законодавстві України, практичною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів та узгоджується з основними міжнародними документами у сфері забезпечення прав дітей.
Зміни в законодавчих і нормативно-правових документах про розвиток інклюзивної освіти викликають чималу кількість запитань про їх запровадження в більшості учасників освітнього процесу – керівників навчальних закладів, педагогів, батьків тощо.
Заклад дошкільної освіти «Центр розвитку дитини» перебуває на шляху розвитку інклюзивної освіти в Україні з 2001 року, був експериментальним майданчиком напрямку «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх закладах». Дошкільний заклад відвідували та продовжують виховання і навчання  діти з особливостями психофізичного розвитку (без врахування дітей з мовленнєвими порушеннями).  Варто зазначити позитивну динаміку емоціонального, інтелектуального та фізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами упродовж всього періоду перебування дитини в дошкільному закладі.
Маючи позитивний досвід соціалізації та адаптації дітей, які потребують корекції психофізичного розвитку 1 вересня 2017/2018 навчального року в нашому закладі була відкрита перша в місті Славутичі інклюзивна група «Від серця до душі», в штат педагогічних працівників введена посада асистент вихователя.
Як педагог, асистент вихователя, має вести відповідну документацію, планувати свою роботу, забезпечуючи її облік та звітність. Необхідність у методичних та практичних матеріалах щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами відчувають і дефектологи, і вихователі дошкільних навчальних закладів.
Поки що нормативно не визначено переліку документації, яку має оформлювати асистент вихователя. Деякі уявлення щодо цього питання можна сформувати, керуючись посадовими обов’язками асистента вихователя, окремими нормативними документами та роз’ясненнями, а саме:
-     інструктивно-методичний лист «Організація інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», розроблений з метою запровадження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України від 15 серпня 2011 року № 872;
-     Лист Міністерства освіти і науки України  від 12.10.2015 року №1/9-487 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах».
Пропонуємо примірний комплект документації асистента вихователя інклюзивної групи, який складається із плану роботи асистента вихователя та індивідуальних програм розвитку для кожної  дитини з особливими освітніми потребами.
У плані роботи, який складається на навчальний рік, передбачають усі види робіт, визначені посадовою інструкцією. Їх можна поділити за розділами:
-     діагностико-проектна діяльність;
-     корекційно-розвивальна робота з розвитку психічних процесів;
-     консультативно-методична діяльність;
-     підвищення фахового рівня;
-     адаптація/модифікація групового середовища;
-     організація роботи асистента вихователя;
-     відомості про дітей з особливими освітніми потребами;
-     посадова інструкція асистента вихователя.
Відповідно до висновку та рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації, група фахівців індивідуального супроводу розробляють індивідуальну програму розвитку дитини з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю та здійснюють відповідний психолого-медико-педагогічний супровід цих дітей.
Індивідуальна програма розвитку дитини містить наступні складові:
1.1       Паспорт індивідуальної програми розвитку (ІПР);
1.2       Адаптація/модифікація групового середовища;
1.3       Актуальний рівень знань та вмінь, форма спостереження за розвитком дитини;
1.4       Індивідуальний навчальний план;
1.5       Індивідуальна навчальна програма (за розділами):
·     ознайомлення з соціумом,
·     здоров'я та фізичний розвиток,
·     мовлення дитини,
·     сенсорне виховання,
·     ознайомлення з навколишнім,
·     формування елементарних математичних уявлень,
·     музичне виховання.
Календарний план індивідуальної корекційно-розвивальної роботи:
·     ознайомлення з соціумом,
·     здоров'я та фізичний розвиток,
·     мовлення дитини,
·     сенсорне виховання,
·     ознайомлення з навколишнім,
·     формування елементарних математичних уявлень.
Додатки.
 Надаємо деякі роз’яснення щодо розділів Індивідуальної програма розвитку дитини.
Паспорт індивідуальної програми розвитку містить загальну інформація про дитину: ім’я та прізвище, вік, телефони батьків, адреса, проблему розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини в групу, прізвища педагогів групи, інформацію щодо програми виховання та навчання, які використовуються для складання  ІПР, строк дії ІПР, склад присутніх на засіданні з приводу розробки ІПР, перелік спеціальних і додаткових видів послуг (їх вид, місце проведення, кількість годин на тиждень, розклад).
До  складання індивідуальної навчальної програми залучаються батьки, які повинні мати чітке уявлення про те, чому навчання дитини потребує розроблення індивідуальної навчальної програми. Така співпраця забезпечить інформування батьків про потенційні можливості дитини, динаміку її розвитку та врегулює комплекс суперечливих питань, які можуть виникнути між батьками та педагогами в процесі навчання дитини. Про ознайомлення із ІПР свідчить підпис батька (матері) або опікуна.
При складанні індивідуальної програми розвитку необхідно проаналізувати, які адаптації та модифікації слід розробити для облаштування середовища, застосування належних навчальних методів, матеріалів, обладнання, урахування сенсорних та інших потреб дитини.
Невід’ємною складовою індивідуальної програми розвитку є оцінка динаміки розвитку дитини з особливими освітніми потребами. На сторінці актуальний рівень знань та вмінь фіксуються відомості про рівень розвитку дитини, виявлені під час спостережень та оцінки: її вміння, сильні якості, стиль навчання (особливо якщо один зі стилів домінує), що дитина не вміє робити, у чому їй потрібна допомога тощо. Ці спостереження заповнюється три рази на рік (вересень, січень, травень) кожного навчального року.
Аналіз результативності корекційної роботи пропонуємо відмічати у формі спостереження за розвитком дитини віком від 3 до 6 років, розробленою  у програмі Всеукраїнського фонду «Крок за кроком».
Програма «Крок за кроком» (Step by Step) є програмою для дітей та їх сімей, побудованою на основних демократичних засадах, і є могутнім засобом для виховання активних громадян відкритого демократичного суспільства ХХІ століття. В Україні Програма «Крок за кроком» розпочала свою діяльність у 1994 році на базі 20 дошкільних закладів освіти у містах Київ, Львів, Одеса, Полтава, Дніпропетровськ, Бердянськ, Керч, Славутич та Буча.
Зазначимо, що з 2008 року заклад дошкільної освіти «Центр розвитку дитини» приєднався до Всеукраїнського експерименту «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, шляхом запровадження їх інклюзивного навчання», підтримуючи науково-педагогічну ініціативу Інституту спеціальної педагогіки Академії педагогічних наук України, Всеукраїнського фонду «Крок за кроком». До реалізації програми дослідно-експериментальної роботи впродовж 2008-2013 року залучені всі групи дошкільного навчального закладу.
Цю форму спостереження ми обрали, маючи досвід аналізу результативності корекційної роботи. Даний інструмент оцінювання розвитку дітей був розроблений фахівцями Центру Розвитку Дитини (Вашингтон, США) спільно з представниками Програми Step by Step країн Білорусії, Росії, Словакії, Угорщини,України та Югославії з метою допомогти вихователю дошкільного закладу краще зрозуміти своїх вихованців та ефективного планування роботи з групою та кожною дитиною. За допомогою форми спостереження  вивчаємо динаміку розвитку дитини та ступінь її досягнень в рамках інклюзивної освіти. Форма включає в себе п’ять сфер розвитку – соціально-емоційний, пізнавальний, розвиток мовлення, розвиток творчих здібностей, фізичний розвиток. Форма допомагає педагогам організувати, узагальнити, записати інформацію, яку він отримує протягом трьох місяців, спостерігаючи за дитиною. Використовуючи умовні позначення у вигляді цифр від 1 до 4, що позначають динаміку прогресу (1 – не спостерігається; 2 – початкова стадія; 3 – в процесі розвитку; 4 – постійно), є можливість побудувати 3 графіки (форма заповнюється тричі на рік), які наочно показують результативність корекційної роботи.
Тому саме цю форму спостереження за розвитком дитини віком від 3 до 6 років вважаємо доцільною до використання в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.
Індивідуальний навчальний план визначає перелік занять, їх види, тижневу кількість годин та педагогів, відповідальних за проведення занять.  У цьому розділі вказуємо, також, орієнтовний розклад індивідуальних та індивідуально-підгрупових корекційно-розвивальних занять.
Індивідуальна навчальна програма (за розділами) містить зміст навчання та виховання з кожного розділу програми, відповідну довгострокову мету та короткострокові завдання.
В календарному плані індивідуальної корекційно-розвивальної роботи фіксуємо дату, тему проведених занять, відмітки про відсутність дитини (Н – дитина відсутня), щодо прогресу у досягненні мети заняття (О – оволодів умінням, досяг поставленої мети; СП – спостерігається суттєвий прогрес; НП – спостерігається незначний прогрес; ПН – прогресу в досягненні конкретної мети немає) та коментарі щодо особливостей засвоєння знань, умінь, навичок та поведінки дитини під час заняття.
Хочемо зазначити, що для зручності вузьких спеціалістів закладу, календарні плани індивідуально-підгрупових занять з музичного та фізичного виховання дітей з особливими освітніми потребами інклюзивної групи ведуть відповідно музичний керівник та інструктор з фізкультури у своїй документації, виділяючи для цього окремий розділ. Це стосується також роботи практичного психолога, який всю роботу з дітьми з особливими освітніми потребами фіксує у  спеціальній фаховій документації.
Додатками до ІПР є копії наступних документів:

  1. витяг з протоколу засідання ПМПК,
  1. картка стану здоро­в'я і розвитку дитини (дані попереднього обстеження ПМПК),
  1. медичний висновок,
  1.  індивідуальна програма реабілітації дитини-інва­ліда.


Ця інформація є конфіденційною для осіб, які не мають відношення до навчання та виховання даної дитини, тому пропонуємо зберігати документи в закритій теці.

Методичну розробку адресовано педагогам, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами. Фахівці, які творчо підходять до організації корекційної роботи, можуть вносити в план необхідні зміни та корективи.

Реалії інклюзії в Україні

Реалії інклюзії в Україні

У сучасному світі інтеграція дітей із особливими освітніми потребами в ма­сові освітні заклади – це глобальний суспільний процес, який стосується всіх високорозвинених країн. Його основою є готовність суспільства і держави переосмислити систему ставлення до інвалідів та осіб із обмеженими можливос­тями здоров’я з метою реалізації їх прав на надання рівних з іншими можливостей у різних галузях життя, включаючи освіту.

Реформа освіти в Україні покликала до життя й реформу в спеціальній освіті дітей з особливими потребами. У нашому суспільстві є різні категорії маленьких громадян, певна частина з яких має проблеми, пов’язані зі здо­ров’ям та розвитком. На жаль, сьогодні спостерігається тенденція до зрос­тання кількості дітей, які потребують соціальної адаптації, корекційно-реабіліта­ційної допомоги.
В Україні діти з відхиленнями в розвитку здобувають освіту в спеціаль­них навчальних закладах або закладах комбінованого типу – спеціальних сад­ках (групах), школах-інтернатах та реабілітаційних центрах. Проте на сьогодні в Канаді, США та європейських країнах накопичено значний досвід залучення дітей з особливими потребами до навчання в найближчих за місцем прожи­вання закладах загального типу. Визнано, що діти в таких умовах краще адапту­ються до навколишнього середовища, оволодівають соціальними навич­ками, почуваються більш самостійними, потрібними в суспільстві.
Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного дос­тупу до якісної освіти дітям із особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосу­вання особистісно-орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивіду­альних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.
  1. Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей із особливими освіт­німи потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізація та інтегра­ція в суспільство, залучення сім’ї до участі в навчально-виховному про­цесі.
  2. Основними завданнями інклюзивного навчання є:
  •   здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповід­ного рівня в середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;
  • забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібнос­тей;
  • створення освітньо-корекційного середовища для задоволення освіт­ніх потреб учнів із особливостями психофізичного розвитку;
  • створення позитивного мікроклімату в загальноосвітньому навчаль­ному закладі з інклюзивним навчанням, формування актив­ного міжособистісного спілкування дітей із особливими освіт­німи потребами з іншими учнями;
  • забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супро­воду дітей із особливими освітніми потребами;
  • надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей із осо­бливими освітніми потребами, залучення батьків до розроб­лення індивідуальних планів та програм навчання.

В 2016 році в Україні зареєстровано:
дитячого населення
6809132
у тому числі дітей з порушеннями психофізичного розвитку
702680
з них навчаються в загальноосвітніх установах
40755
більшість  - на індивідуальному навчанні